Рава-Руська туристична

Пожежна вежа з годинником

консультант — Sat, 28 Dec 2013 15:21:36 GMT

Пам"ятка архітектури місцевого значення "Будівля магістрату" сьогодні є туристичною візитною карткою міста Рава-Руська і використовується у різноманітних презентаціях міста.

Першочерговою та головною функцією цієї будівлі було своєчасне виявлення пожежі у місті у період XIХ-XX століття. Протягом цього періоду місто зазнавало багато великих пожеж, які завдавали мешканцям великої шкоди. Наприклад, в результаті пожежі у 1854 році згоріло 130 будинків. Це лягло жахливим тягарем на плечі бідноти, що складала основну частину жителів міста Рава-Руська. Проте, завдяки наявності великих запасів гончарно-будівної глини, крейди, лісу та інших будівельних матеріалів, місто швидко було відбудоване.

Нова пожежа 22 серпня 1862 року завдала ще більшої шкоди. Згоріло 329 будинків, в тому числі міська ратуша, яка знаходилися на ринковій площі, та всі громадські будівлі. Уціліло від пожежі лише передмістя. Відбудова почалася вдруге. Станом на 1869 рік тут вже налічувалося 955 дворів з населенням 4986 чоловік. В Раві-Руській, як не дивно, пожежі починалися на вулиці, яка сьогодні носить назву Львівська, адже вона є найдавнішою вулицею та була забудована дерев’яними будинками.

Нова пожежа, що сталася 20 серпня 1884 року тяжко відбилася на становищі міста (згоріло 234 будинки). Тоді 2 тисячі мешканців міста залишилися без домівок, згоріла ратуша на площі ринок, частина костелу, торгові будинки ринкової площі. Рава-Руська зазнала великого спустошення. Загальні втрати становили 500 000 злотих.

Тоді почалася реконструкція міста. Будинки споруджувалися в ряд для кращого доступу до них. Горища домів очищували від соломи, дерева, інших легкозаймистих речей. Саме тоді було вирішено збудувати пожежну вежу для своєчасного виявлення займання у житлових будинках у місті. Пізніше будівля використовувалася для потреб магістрату.

Після Другої світової війни, коли виконком Рава-Руської міської ради було розміщено у житловому будинку по вулиці Ярослава Мудрого, будівля вежі використовувалася для потреб Будинку піонерів.

Сьогодні у верхній частині вежі встановлено годинники.

Центральна площа міста Рава-Руська

консультант — Sun, 22 Dec 2013 12:37:33 GMT

Рава-Руська, як і будь-яке інше торгове місто (Жовква, Замосць), де активно розвивалося ремісництво, розбудовувалася навколо центральної ринкової площі.

У 1554, 1555 та 1576 роках Рава-Руська отримувала від польських королів привілеї на право самостійної торгівлі. Саме в ці часи ярмарки стали основним місцем заробітку для місцевих мешканців та жителів навколишніх сіл.

Перші євреї, які прибули у місто одразу зрозуміли, що ярмарка - це основний спосіб заробітку. Тому вони одразу розпочали будівництво одно- та двоповерхових будинків по периметру ринкової площі. Спочатку будівлі були дерев"яними. Однак часті пожежі, які періодично виникали у місті, завдали власникам будинків великої шкоди та руйнували їх. В кінці XIX століття було збудовано будинки, які стояли тут до початку Другої світової війни.

Отже центральною частиною міста була ринкова площа, розпланована на плані квадрату розмірами 190*190 хелмінських ліктів. На площу вели вулиці, розплановані в її кутових частинах. Посеред площі розташовувалась будівля ратуші. Периметр площі займала забудова при ринкових кварталів XVI-XVII ст. Кам'яниці були зблоковані, одно- та двоповерхові, мали великі підвали, приміщення крамниць та складів, брами проїздів у подвір'я.

Друга світова війна принесла місту великі руйнування: було спалено та зруйновано більшу частину будівель приринкової забудови включно з міської ратушею.

Сьогодні центральна площа міста Рава-Руська не відноситься пам"яток архітектури. В радянський період історії міста тут було збудовано 5-ти поверхові житловий будинок та гуртожиток Рава-Руського професійного ліцею, закладено сквер. Однак саме на цій площі відбувалися справді історичні події, такі як таємна зустріч російського царя Петра І та польського короля Августа ІІ.

Вигляд ринкової площі у XІХ-XX століттях можна побачити лише на старовинних поштових листівках.

Костел св.Йосифа

консультант — Thu, 19 Dec 2013 09:56:54 GMT

В центральній частині міста Рава-Руська, одразу за ринковою площею знаходиться костел св.Йосифа, збудований у 1775 році. Костел є пам"яткою архітектури національного значення.

З кінця XVI століття Равою та околицями міста володіла родина Чинських, яка ревно дбала про католицьку віру своїх підданих. Завдяки їхнім зусиллям було утворено парафію в селі Річки, а у 1612 році перенесено її в Раву-Руську, та споруджено для цього дерев'яний костел. Парафія належала до Холмської дієцезії. Не без допомоги родини Тшцінскіх місто невдовзі отримало й магдебурзьке право.

У 1759 році равським священиком став Антоній Вежбовський. За його урядування було збудовано існуючий мурований храм. 3 липня 1768 року єпископ хелмський Фелікс Павел Турський дав дозвіл на знесення старого дерев’яного костелу, який вже валився. На цьому ж місці 17 червня 1770 року в присутності великої кількості людей священик Вежбовський заложив наріжний камінь під новий костел, фундаторами якого були Андрій і Катерина Річицькі, які складали подяку перед Богом та св.Йосифом за народження свого сина Якова. В цей же час при закладенні наріжного каменя до тогочасного титулу св.Лоренца як подяку за отриману опіку для сина фундаторів додали титул св.Йосифа.

На період будівництва нового костелу функції парафіяльного костелу виконував кляштор реформатів (костел св.Михайла).

Напередодні свята Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії 8 грудня 1775 року після закінчення будівництва костелу його було посвячено. Однак костел не був повністю готовий до використання. У 1779 році костел був накритий черепичною плиткою, а в куті костельного цвинтаря було вимуровано дзвіницю з трьома дзвонами. Було розпочато будівництво муру навколо костелу, однак не вистачило коштів на його закінчення. В самому костелі на стінах були образи на стінах, підлога була цегляною, старі лавки, купальня теж стара, в захристії не було меблів. Плебанія була розміщена на схід від костелу. За цвинтарем була площа, подарована старостою річицьким на шпиталь і будинок призначений для цих цілей.

9 травня 1843 року консекрацію святині під титулом Опіки св. Йосипа здійснив Францішек де Пауля Піштек, архієпископ Львівський (більше 50-ти років раніше парафія була приєднана до цієї ж архідієцезії). У 1850 році при костелі існував новий шпиталь, в якому знайшли притулок 7 вбогих. Шпиталь утримувався за кошти доброчинців. Пожежа, яка сталася в місті 15 травня 1854 року досягнула і костелу. Вогонь проник через вікно над хором і знищив орган. Після пожару вікно було замуровано. Реконструкції храму відбувалися в 1895 та 1926 роках.

Функції парафіального храму равська святиня виконувала до 4 липня 1946 року, коли виїхав до Польщі останній адміністратор парафії Якуб Віняж та більша частина парафіян, забравши деякі речі зі святині, у тому числі - відомий з XVII століття чудотворний образ Богоматері святого Розарію. Зараз він прикрашає головний вівтар у костелі в Любичі-Крулєвскій. А тим часом з 1946 до 1989 року комуністична влада використовувала храм, як склад продуктів, а в плебанії довгий час жили кілька сімей.

Місцева римо-католицька спільнота отримала назад свою святиню у 1989 році. 24 грудня храм освятив тогочасний апостольський адміністратор з Любачова, єпископ Мар'ян Яворський, майбутній Львівський архієпископ. Брати Менші з Провінції Матері Божої Ангельської повернулися до Рави і почали працювати в парафії з 25 вересня 1994 року.

У храмі знаходяться образи бл.Юлії Родзінської – домініканки і бл. Нарциса Турхана – францисканця, які працювали і служили в Раві-Руській у місцевій школі та монастирі і загинули мученицькою смертю у концтаборах у часи гітлерівського терору. Папа Іван Павло ІІ 13 червня 1999 року здійснив їх беатифікацію.

Церква св.вмч.Юрія Переможця

консультант — Tue, 17 Dec 2013 12:20:32 GMT

Одним із туристичних об’єктів міста Рава-Руська є церква св.вмч.Юрія Переможця. Сучасний мурований храм було збудовано у 1846 році і занесено до переліку пам’яток архітектури національного значення.

Перша документальна згадка про існування у місті Рава-Руська греко-католицької релігійної громади відноситься до 1612 року. Саме тоді було зведено на місці існуючого мурованого храму тризрубну триверху дерев’яну церкву. Протягом двох століть церкву неодноразова перебудовували і вона простояла до 1812 року. В цьому ж році було розпочато будівництво мурованої церкви. Однак будівництво було припинене після закладення фундаменту. Як виявилося у міській казні не було достатньої кількості коштів не продовження будівництво.
Місцева влада запропонувала греко-католицькій громаді проводити богослужіння у католицькому костелі св.Йосифа. Католикам у свою чергу запропонували відправляти молитви у костелі св.Михайла спільно з ченцями Ордену братів менших францисканців. Представники католицької громади не погодилися не це, заявляючи усі права на будівлю костелу св.Йосифа. Тож у 1846 році стараннями пароха о.Гаврила Паславського будівництво відновилося за новим проектом, на переробленому фундаменті.
Муровану церкву св.Георгія (тепер церква св.вмч.Юрія) було освячено у 1849 році. До наших днів у церкві зберігся різьблений і золочений іконостас з іконами ХІХ століття. 12 вересня 1937 року церква знову була посвячена після обнови і малювання, проведеного старанням о. А. Твердохліба.
Церква св.вмч.Юрія розташована на рівній ділянці, в міській забудові в центральній частині міста Рава-Руська. Церква однонавова, збудована з каменю і цегли, на низькому цоколі. Складається з просторої прямокутної в плані нави з вузьким нартексом та незначно вужчого вівтаря, до якого з півдня прилягає невелика ризниця. Нава і вівтар вкриті двосхилими причілковими дахами. Гребінь даху нави вінчає струнка сигнатурка. Чільний фасад декорований тосканськими пілястрами і великими нішами, заповненими живописними зображеннями святих. Над входом в церкву розташований маленький балкон з кованими ґратками. Завершений фасад масивним фронтоном, тимпан якого заповнений сліпою аркадою з архівольтами.
На південь від церкви розташована три аркова стінна мурована дзвіниця, зведена одночасно з церквою.
На церковній території функціонує музей ісповідників віри греко-католицької церкви. У музеї знаходяться портрети настоятелів, парохів парафій греко-католицької церкви св.Юрія у місті Рава-Руська, творчі поетичні та прозові збірки, авторами яких є священики, які працювали в Раві-Руській. Особливої уваги тут заслуговує творчість та просвітницька діяльність о.Осипа Лещука. Музей засновано з ініціативи та активної підтримки пароха настоятеля храму о. Івана Іваничка.
На схід від церкви розташоване місце освячення йорданської води, яке оформлене фігурою Матері Божої та двома ангелами по обидві сторони. Поруч у літній період функціонує мала каплиця для відправлення молитовних служб.

Іконостас та царські врата Церковний престол

Дзвіниця Дзвін "Свята родина" Перший купольний хрест мурованої церкви

Музей ісповідників віри УГКЦ Місце освячення води

Костел св.Михайла з монастирем реформатів

консультант — Fri, 13 Dec 2013 11:22:11 GMT

На північній околиці міста Рава-Руська знаходиться пам"ятка архітектури національного значення - костел св.Михайла з монастирем реформатів.

Костел св.Михайла був збудований у 1729-1737 роках на місці старого дерев"яного костелу. Костел постійно був місцем для проведення богослужінь монахів Ордену Братів Менших Францисканців, які прийшли в місто Рава-Руська у 1725 році і, дотримуючись своєї статутної мети, жили між людьми, мандрували, проповідували на мові простого народу бідність і аскетизм, займалися доброчинністю.

Костел було збудовано у бароковому стилі XVIII століття за проектом відомого італійського архітектора Павла Фонтани. Будівництво тривало близько 8 років через відсутність компетентного керівника. У 1738 році костел було освячено на ім"я святого Михайла. Пізніше до костелу було прибудовано двоповерховий монастир з келіями. У П-подібному монастирі було посаджено внутрішній монастирський сад з криницею.

Костел св. Михаїла є кам’яною однонавною спорудою в стилі бароко, під двохскатною покрівлею з сигнатуркою. В плані складається з прямокутної нави і також хору з прямокутним приміщенням, що примикає до неї з південної сторони. При західному фасаді – невеликій квадратний притвор.

Пам’ятка архітектури відноситься до типу реформаторських костелів ХVІІІ ст., в яких пристінні стовпи ділять неф на три прясла, перекриті циліндричними склепіннями з розпалубками. Фасад двоярусний, оформлений пілястрами і барочним фронтоном з трикутним сандриком. Аналогічної форми фронтон зведений над притвором.

В інтер’єрі костелу до нашого часу збереглися сліди настінного розпису ХІХ століття, фрагменти дерев’яних вівтарів. Його фасад прикрашають намальовані зображення - Св. Франциска й Св. Антонія. З північної сторони до костелу прилягають споруди монастиря реформатів. Двоповерхові склепінчасті приміщення розташовані таким чином, що утворюють велике внутрішнє подвір’я. На території ансамблю, оточеного мурами з в’їзними воротами, збереглися залишки монастирського саду.

Костел виконував свої функції до 1941 року, коли на терени равщини увірвалися німецькі війська. З того часу і у післявоєнний період костел використовували як склад продуктів та різноманітних товарів, а пізніше у монастирі було розміщено машино-тракторну станцію.

Сьогодні костел не використовується та постійно руйнується, втрачаючи безцінні внутрішні та зовнішні розписи.